«Зелена карта» — це поліс страхування автоцивільної відповідальності

«Зелена карта» — це поліс страхування автоцивільної відповідальності, який діє за кордоном. Страхова компанія, що оформила його, гарантує відшкодування витрат, пов’язаних з нанесенням шкоди здоров’ю, автомобілю або іншому майну третіх осіб, якщо застрахований потрапить в ДТП. По суті, «Зелена карта» — це ОСАЦВ (обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності) з міжнародним охопленням, чинне на території вказаного в полісі держави.

Якщо ви їдете за кордон на автомобілі або берете машину напрокат в країні, що входить в систему «Зелена карта» (Туреччина, Італія, Франція, Польща та ін.), Цей поліс обов’язковий, пересування без нього заборонено.

Вартість «Зеленої карти» визначають три параметри: тип автомобіля, термін дії договору, країна пересування. Існує два типи договорів: перший — для всіх країн, що входять в міжнародну систему страхування, другий — тільки для країн Східної Європи (Білорусія, Молдова, Україна).

Зверніть увагу: купувати поліс на кордоні не варто — там він буде набагато дорожче, ніж у страховій компанії країни вашого проживання. Тарифні ставки встановлені РСА (Російським союзом автостраховиків) і вони однакові для всіх страховиків цієї системи (12 страхових компаній входять в Бюро «Зелена карта»). Ще дешевше придбати поліс у страхового брокера. брокер зможе дати вам додаткову знижку.

Порівняйте різницю у вартості поліса сьогодні для різних країн. Якщо на легковому автомобілі подорожувати по Європі протягом 15 днів, поліс буде коштувати 1 420 руб. а по Білорусії за той же період — 480 руб.

При виникненні страхової ситуації, згідно страховці, відшкодовувати збитки потерпілій стороні буде за договором страхова компанія, що оформила поліс. Однак розмір страхової суми лімітований законодавством тієї країни, в якій сталося ДТП. Є держави, в яких виплати не обмежені, і страхова сума не визначена: страховик оплачує ремонт і лікування повністю, по всіх рахунках (наприклад, Англія, Франція, Бельгія та ін.).

Власник поліса зобов’язаний повідомити про ДТП в місцеві органи влади (найчастіше це дорожня міліція і митна служба). На документах ставиться її підпис, якщо він не знає місцевої мови — спеціальна позначка.

Другий лист сертифіката «Зелена карта» (перший і третій залишаються у автовласника) віддаються потерпілому. Повернувшись у свою країну, автовласник повинен терміново сповістити страхову компанію про ДТП і надати документи, підтверджуючі, що трапилося.

Оригiнал читайте here.


Цікаве відео для вас:


Також читайте

Share →