Розмножують хризантеми вегетативно, тобто поділом куща і живцями. Тільки так зберігаються основні сортові ознаки. Насінний спосіб розмноження застосовують тільки в селекційній роботі для отримання нових сортів.

Діленням куща І живцювання

Ділять кущі хризантем­ми в серпні — вересні­тябре або на початку червня, коли мине опас­ність зворотних холодів. Рослини для поділу (ма­точніком) підбирають найкращі: з добре розви­прищеплені суцвіттями, що не зара­женние хворобами і вре­дителями.

Кількість деленок за­висить від віку матково­го рослини і особеннос­тей сорту. У середньому хоро­ший трирічний кущ дає 5-6 посадочних одиниць. Для їх отримання викапи­вают кущ і ділять його на частини з одним або неяк­кими пагонами, що мають коріння. Деленки відразу ж садять у відкритий грунт, помістивши в ямки, заправ­лені перегноєм. Після посадки рясно поливають. Як правило, вони Зацвітаючи­ють в цьому ж сезоні.

Молоді кущики, осо­бенно при осінньому размно­жении, на зиму обов’язково вкривають. Використовують для цього перегній, дрібні ве­точки дуба, ялиновий лапник або гілки колючих кустар­ників без листя.

Живцюють хризантеми з кінця лютого до червня. Цей спосіб квітникарі вважають більш надійним і продуктивним.

Після цвітіння відобра­ранние для живцювання кущі низько обрізають і, ви­копав, укладають на хра­нение в темний прохолоду­ное (6-8 ° С) приміщення, засипавши піском. Там вони перебувають до кінця февра­ля за такої самої низької тим­пературі і рідкісному поливі.

Наприкінці лютого кущі переносять у приміщення з температурою 15 ° С і виса­живають в горщики з плодо­рідний грунтом (перегній, листова або городня земля, пісок в соотноше­нии 2: 3: 1). Рослини поли­вают і через тиждень підков­рмлівают аміачної се­літрів, використовуючи 20 г на 10 л води. Бажано вус­тановила підсвічування, щоб світло на рослини падав не збоку, а зверху. Завдяки всім цим прийомам начина­ється більш інтенсивний ріст пагонів і можна прис­надходити до живцювання.

Живці з маточного рослини зрізають гострим ножем. У довжину вони долж­ни бути 7-10 см і мати 3-4 вузла (вузол — це місце прикріплення аркуша до стьоб­лю). На частині втечі маточного рослини намагаються залишити 2-3 листа, бо з їх па­зух через пару тижнів співаючи­вятся пагони, які теж можна використовувати для живцювання.

Нарізані живці уважно оглядають і залишають лише ті, у ко­торих НЕ розм’якшене, а пружне підставу. Воно не повинно бути і одревеснев­шим. Живці з м’яким ос­нованіі можуть загнити, а з здеревілим погано уко­Реня. Також через погану приживлюваності не підходять і жірую­щие пагони, відросло з кореневища.

Перед посадкою у че­Ренке обривають ниж­ня листя, залишаючи че­решок довжиною не більше 0,5 см, верхні докору­чивают на половину або третину листової пластин­ки. Укореняти краще при температурі 18-22 ° С, по­Місця в ящик, наповнений­ний субстратом, складаючись­щим з суміші піску, ого­рідної землі і перегною у співвідношенні 2: 1: 1. Зверху цієї суміші насипають реч­ної крупнозернистий чи перлітовий пісок шаром 3-4 см. Висаджують черен­ки за схемою 3×4 см на глу­біну 1,5 см.

Ящики прикривають плівкою так, щоб расстоя­ня від неї до верхівок рас­тений становило не менше 30 см. У такому стані вони перебувають до вкоренилися­ня. Поливають в цей час дуже обережно, лише оп­рисківая грунт в сонячні дні (2-3 рази на добу).

Якщо після поливу че­Ренке на листках оказа­лись краплі води, дайте їм підсохнути і лише потім накривайте рослини полон­кою. Справа в тому, що через­мірна вологість дуже небезпечна, оскільки викликає поява вогнищ загнівая­ня і може призвести до ги­білі всіх посаджених на вкорінення живців.

Через 2-3 тижні, як правило, відбувається уко­Ренен. Держак можна вважати вкоріненим, як тільки буде помітний його приріст. Тоді плівку пос­тепенно знімають. А ще через тиждень живці пересаджують в горщики або стаканчики діаметром 9 і висотою 12-15 см. Їх наповнюють грунтової сме­сью, що складається з 2 частин дернової землі, 2 частин перегною і 1 частини піску.


На стадії появи 5-7 листків розсаду при­щіпивают для кращого розвитку і розгалуження майбутнього куща. Вто­рій раз прищіпку про­водять при досягненні бічними пагонами 10см. Завдяки це­му прийому формує­ся компактний кущ, стійкий до небла­ливих погодних умов і з більш дружним цвітінням, Під час росту поса­-дочной матеріалу дві ра­за на місяць підгодовують як розсаду, так і маточ­ниє рослини аміачною селітрою (20 г на 10 л під­ди). У сонячні дні рас­тенія притеняют.

За 10 днів до посадки у відкритий грунт розсаду на­чинают гартувати. Расте­ня ставлять на лоджію або балкон, але вночі все ж прикривають плівкою. Або ж відвозять на дачу і поме­щают в теплицю, на Веран­ду. Після того як мине загроза заморозків, раса­ду хризантем висаджують відразу на постійне місце. При живцюванні в березні — травні цвітіння має бути в цьому ж сезоні.

ПОРАДА:

Чи не завиває, що терміни живцювання впливають на висоту і розмір кущів хри­зантеми. З ранніх живців вони в два рази вище, суцвіть більше, і вони крупніше

Оригiнал читайте here.

Цікаве відео для вас:


Також читайте

Share →