Технологія установки вхідних дверей вельми складний процес, що вимагає певних професійних навичок. Якщо у вас є сумнів у своїх силах, то краще вдайтеся до послуг професіоналів.

У тому випадку, якщо ваш вибір впаде на другий варіант досягнення мети, то наші поради вам у цьому допоможуть. У вигляді покрокової інструкції ми ознайомимо вас, з яких фаз складається самостійна установка вхідних дверей. Адже, для того щоб вхідні двері прослужила вам вірою і правдою протягом тривалого терміну, немаловажно не допустити будь-яких огріхів при її установці. Втім, дана інструкція зовсім не буде зайвою і для тих, хто побажає просто проконтролювати хід роботи залучених працівників.

Демонтаж вхідних дверей

Перш за все, перед установкою, звичайно ж слід вичистити сам дверний проріз від всіляких елементів колишньої двері.

Демонтаж вхідних дверей необхідно починати зі зняття дверного полотна з дверної коробки. При варіанті з використанням розбірних петель, двері відкрити під кутом більше 90 градусів і за допомогою монтування піднімати вгору до тих пір, поки вона не вискочить з дверних петель. Трапляється, що дверне полотно було закріплено на нероз’ємних петлях. Тоді його потрібно відкрутити за допомогою викрутки.

Наступним етапом стане демонтаж безпосередньо самої коробки. Розгляньте її, якщо вона виготовлена ​​з дерев’яних брусків, то слід спершу витягнути або викрутити різноманітні цвяхи і анкери, після чого розпиляти ножівкою приблизно посередині бруска бічні стійки. Тепер їх потрібно відірвати з допомогою монтування. Під час демонтажу верхньої та нижньої частини коробки утруднень виникати не повинно.

Доведеться дещо складніше з металевою дверною коробкою. Цілком імовірно, що в даній ситуації, щоб зрізати кріпильні прути, доведеться вдатися до допомоги болгарки.

Після того, як звільніть дверний отвір, необхідно за допомогою молотка відбити від нього, усі сильні стати перешкодою під час установки нових дверей, шматки старої штукатурки, розчину, а так само позбутися виступаючих цвяхів і шматків старої тепло-, звуко- ізоляції.

Монтаж вхідних дверей своїми руками

Кріплення вхідних дверей

Від того, на якому, щодо дверного отвору, рівні встановлюється вхідні двері, залежить спосіб кріплення дверної коробки.

  1. Це найпоширеніший спосіб — шляхом кріплення за допомогою монтажних пластин (як правило, на бічних стійках дверної коробки є по 3 виступаючих пластини). Фасадна частина таких дверей розташовується на одній площині зі стіною, так як монтажні пластини накладаються на краю дверного отвору з боку житлового приміщення. Дверна коробка кріпиться до стіни за допомогою сталевих прутів, що забиваються в отвори монтажних пластин. Сталеві прути (цілком підійдуть нарізані шматки арматури або анкерні болти) після вбивання в стіну розклепуються або приварюються. При даному способі фіксації рекомендується робити поправку на технологічний зазор між дверною коробкою і стіною близько 10-20 мм з усіх боків.
  2. Даний спосіб кріплення застосовується під час установки тільки в тих випадках, коли вхідні двері потрібно втопити в дверному отворі. Я хотів би звернути вашу увагу, що даний спосіб слід використовувати лише тільки у випадку, якщо товщина стіни складає більше 15 см, інакше ви ризикуєте тим, що під час злому вхідні двері зі стіни можуть запросто видавити. Так як вмонтовується двері буде утапливаться всередину, монтажні пластини встановити по краях отвору не вийде. Кріплення відбувається за допомогою отворів розташованих безпосередньо в дверній коробці. Якщо монтажні отвори під кріплення вже передбачені виробником дверей, то дверну коробку слід кріпити за допомогою анкерних болтів з пластиковими заглушками (найчастіше вони йдуть в комплекті).

Якщо ж монтажні отвори в бічному профілі не передбачені, висвердлите їх власноруч, а потім через них в стіну необхідно вбити сталеві прути і приварити їх до внутрішньої сторони профілю. Зварювання здійснювати в точці на внутрішній стороні профілю, через отвір в коробці збоку.

При даному способі кріплення величина припуску повинна становити в районі 5-15 мм з усіх боків.

Залежно від конкретного дверного отвору допускається використання комбінації цих методів. Болти (прути) для кріплення слід підбирати по довжині не менше 100-150 мм, а товщиною 12-15 мм.

З методом кріплення визначилися, пора б уже перейти безпосередньо до самостійній установці вхідних дверей.

Насамперед, необхідно коробку  в дверному отворі надійно зафіксувати. Для цього знадобляться клини (невеликого розміру дерев’яні брусочки), які повинні ненабагато перевищувати величину зазору між коробкою і дверним отвором. За допомогою клинів, забитих у верхню і нижню частини бічних стійок, ми фіксуємо коробку, при цьому не можна забувати про збереження технологічних зазорів по різних сторонах стіни.

Процес вирівнювання вхідних дверей  необхідно починати зі стійки, на якій розташовані дверні петлі. За допомогою будівельного рівня або схилу, як з фасадної, так і з внутрішньої сторони дверної коробки перевірити вертикальність стійки.


Для проведення подальших робіт буде необхідний перфоратор або потужний електродриль. У стіні через монтажні вушка необхідно просвердлити отвори глибиною не менше 100-120 мм і не менше 15 мм в діаметрі. У просвердлені отвори вбити штирі (або закріпити анкерні болти), після чого знову за допомогою рівня перевірити якість виконаних робіт. Переконавшись у правильності виконаних робіт, за допомогою зварювання приварити металеві прути до монтажних пластин. Ось тепер, не забувши змастити петлі і покласти в них маленькі кульки (якщо тільки вони передбачені), слід навісити дверне полотно. Проступили надлишки мастила тут же акуратно видалити.

Далі приступити до вирівнювання бічної стійки з того боку, де розташовується дверна ручка (дверна фурнітура повинна бути попередньо встановлена). Для цього, шляхом зміщення стійки і прикриття дверей, необхідно по всій висоті між дверима і бічною стійкою домогтися рівномірного зазору не більше 2-4 мм. Після чого, таким же шляхом, як і попередню стійку, закріпити її в дверному отворі. Я порекомендував би остаточно затягувати болти (заварювати прути) тільки після того, коли в черговий раз перевірити і переконайтеся, що дверне полотно без проблем відкривається і закривається, не стикаючись з коробкою. Якщо немає можливості застосувати зварювання, то просто расклепать прути за допомогою кувалди або молотка. Але тільки будьте гранично обережним: один неточний удар в змозі пошкодити геометрію всієї вашої конструкції.

Тепер самостійна установка вхідних дверей підійшла до свого фіналу. Далі необхідно усунути зазор  між коробкою і стіною. Робиться це за допомогою монтажної піни. Для того щоб не забруднити короб, з фасадної сторони його по всьому периметру треба обклеїти малярським скотчем. З метою домогтися максимальної адгезії піни, буде краще оброблюваний зазор змочити водою. Балона з піною цілком вистачить на запенивание периметра всього отвору.

Через добу, давши остаточно висохнути монтажній піні, простір між дверним коробкою і отвором залишається лише зашпатлевать і заштукатурити.

Якщо під час самостійної установки вхідних дверей зовнішній вигляд її трохи зіпсувався, то на нашому ресурсі є відмінна стаття про те, як провести якісну зовнішню обробку вхідних дверей.

Удачи в будь-яких починаннях

Будемо вдячні, якщо скористаєтеся цими кнопочками:

Оригiнал читайте here.

Також читайте

Share →