Як отримати водійські права? Вибір автошколи

Шлях, що веде до отримання так званих прав, свідомо пролягає через автошколу.

Безперечні і справедливі незабутні рядки обожнюваних І.Ільфа і Є.Петрова, про те, що «Пішоходів треба любити. Пішоходи становлять більшу частину людства. Мало того — кращу його частину ».

Але нав’язлива ідея стати не тільки власником, а справжнім господарем «залізного коня», керувати ним, точніше, отримати звання водія транспортного засобу категорії «В», переслідує і частенько наздоганяє представників кращої частини людства.

Наздогнала вона і мене. Друзі-знайомі — майже всі за кермом, сльота-сніг місити немає ніякого бажання, за власним хотінням можна з’їздити і на дачу, і за покупками, і на роботу. Але, на жаль, навіть за наявності машини, без водійського посвідчення мрії залишаться мріями і не більше.

Шлях, що веде до отримання так званих прав, свідомо пролягає через автошколу. Де таку знайти, розповідають оголошення, що зустрічаються всюди — розклеєні на стовпах, лунають промоутерами, пишуться на рекламних щитах і плакатах, публікуються в газетах. Первинна інформація — види послуг, що включають теоретичну підготовку, медогляд за місцем навчання, практичні заняття.

Зупиняюся на декількох, вибір падає на адреси, розташовані поблизу від будинку або роботи. Обдзвонюю, різниця в оплаті, залежна найчастіше від розцінок за години водіння, виявляється несуттєвою, значить, основний орієнтир — місце розташування.

Ось! Викликає довіру організація, що розмістилася на військовій кафедрі Державного ВНЗ, і якраз недалеко від будинку. Приходжу, знайомлюся з милими секретарями, роздивляюся ліцензії та зразки видаються після закінчення навчання документів. Вислуховую запевнення в повному розташуванні екзаменаторів з ГИБДД до високої кваліфікації працюючих тут майстрів автосправи і випускників шановного закладу, вражаючі відсотком слухачів, які отримали права. З’ясовую розклад занять і після, природно, оплати отримую можливість бути присутніми на лекціях у складі щойно сформованої групи.

Треба відзначити, пристойні у всіх відносинах аудиторії експлуатуються з повним навантаженням — учнів трохи менше тридцяти, протягом курсу ряди присутніх поповнюються. Інструктор-теоретик логічний і красномовний, пояснює докладно і з настроєм. Матеріал видає в необхідному обсязі, намагається довести до кожного. Живописання викладача, мабуть, покликані, почасти замінити відсутній тренажер (штука з монітором, де створюється ілюзія, що ти за кермом і їдеш). Дорожні ситуації моделюються, що називається, «на пальцях», правда, допомагають плакати, схеми, підручники.

Два рази на тиждень справно відвідую заняття, уважно слухаю в класі, сумлінно виконую домашні завдання за допомогою придбаних тут же навчальних посібників та навчального DVD. Словом, «гризу» суху теорію і з нетерпінням чекаю, коли ж «зазеленіє древо» уроків практики водіння.

Нарешті правила вивчені, вирішені завдання і навіть здані внутрішні теоретичні іспити. З отриманим допуском виходжу на розташований тут же в інститутському дворі автодром. Інструктор-практик знайомить мене з автомобілем, на якому я повинна отримати і відпрацювати первинні водійські навички.

«Дев’ятка», обладнана якимись умільцями двома комплектами ножного управління. Від підлоги до педалей далеченько, спираючись п’ятами, дістати неможливо, тому ноги «всю дорогу» перебувають у підвішеному стані, отчого напруга при управлінні цією моделлю автомобіля супроводжує мене постійно і відчутно вимотує.

Від фізичних мук відволікає розмір тренувального майданчика, настільки невеликий, що замість естакади використовується природний ландшафтний підйом, а двом автомобілям роз’їхатися ніде. Тому іноді чекаєш черги, щоб приступити до відпрацювання «змійки», «розвороту», парковки «в кишеню», а оплачений час, на відміну від мене, не стоїть на місці.

Нарешті, «майданчик» абияк відпрацьована, або просто закінчилися заняття, відведені для маневрів, пора виїжджати в місто. І тут тільки я намагаюся хоча б приблизно оцінити дорожню обстановку, з якою доведеться зіткнутися при першій моїй виїзді. Охоплює легка паніка, адже відразу за межами вже рідною тренувальної бази реве скажена восьмисмугова міська магістраль одного з найжвавіших проспектів міста. Ну, чому б мені було не піти в автошколу, розташовану по сусідству з тихими вулицями і дворами?

Але дійсність жорстока, діватися нікуди — виїжджаю, в стані афекту — повертаюся. Після першої поїздки і я, і мій інструктор абсолютно впевнені в тому, що управління автомобілем — це не для мене, і, мабуть, назавжди доведеться змиритися з долею пасажира.

Але маніакальна одержимість штовхає мене на слизький авантюрний шлях, і під покровом ночі я, самі розумієте, дуже ризикуючи, сідаю у власний автомобіль, повільно і обережно доїжджаю до сміттєвих контейнерів, потім — до булочної і навіть, о диво, об’їжджаю квартал.

Другий виїзд в місто з інструктором вже краще, але вдома-то я тренуюся на «автоматі», а іспити здавати на «механіці». Інструктор вважає, та й сама я бачу, що до випробувань в ГИБДД не готова, а тому потрібні додаткові заняття понад покладених в автошколі. І ці, вже приватні, уроки коштують в 4-5 разів дорожче, крім того, інструктор працює по 12:00 7 днів на тиждень і приходити потрібно години до сьомої ранку.

Висновки мої догадливі читачі, звичайно, вже зробили. Давайте підсумуємо разом. Якщо хочете без зайвих фізичних і моральних мук пройти перший етап нелегкого шляху отримання водійських прав, вибираючи автошколу:


— по-перше, ознайомтеся з автопарком, подивіться на марки машин, не соромтеся, попросіться сісти за кермо, спробувати, чи зручні педалі, як ходить важіль перемикання швидкостей. Не завжди водіння тренувальної машини — мука, досить добре обладнаних машин із зручними водійськими місцями;

— по-друге, огляньте майданчик для відпрацювання маневрування. Вона повинна мати естакаду, окремо розмічені ділянки для відпрацювання необхідних вправ, а не поєднувати на ста квадратних метрах хитромудрі комбінації всіх необхідних «фігур»;

— по-третє, уявіть, в яку історію з географією ви потрапите, виїжджаючи в місто, оскільки не кожен в силах подолати перше негативне враження від власної безпорадності і швидко або коли-небудь взагалі оговтатися від отриманого шоку;

— по-четверте, згаданий мною тренажер також буде далеко не зайвим при освоєнні теорії, до того ж дасть деяке уявлення про практику.

Облік моїх щиросердих побажань може допомогти вам заощадити досить круглу суму грошей, не залишивши їх на дорогах кустарно облаштованих автодромів під колесами абияк обладнаних автомобілів на першому етапі отримання водійських прав.

Переглядів статті: +1361

Оригiнал читайте here.

Цікаве відео для вас:


Також читайте

  • Як отримати права на трактор

    Уміння керувати складною автомобільної, сільськогосподарської або будівельною технікою є важливою складовою подальшої професійної самореалізації для багатьох робочих спеціальностей. Одним з основ…

  • Як отримати права на трактор

    Щоб отримати права на трактор, як і на будь-який інший транспорт, необхідно пройти тестове випробування. На відміну від документів, що підтверджують право керування іншими транспортними засобами,…

  • Міняти чи інструктора в автошколі Статті.

    Міняти чи інструктора в автошколі? Я все більше і більше не розуміла, що і як мені потрібно робити в кожному випадку. Все більше і більше машин з’являється з кожним днем ​​в нашому мегаполісі. В…

Share →